Перша ситуація: в’їхала за запрошенням, але не розпочала роботу
У практиці нашої компанії виник важливий випадок. Кандидатка раніше отримала запрошення від іншої фірми та в’їхала за ним до Польщі, але до заявленої роботи не приступила.
Коли для неї подали нове запрошення, urząd pracy не зареєстрував документ одразу. У державних системах немає підтвердження попереднього працевлаштування: відсутні договір, внески та інформація про фактичне виконання роботи.
Тепер urząd pracy вимагає пояснити, чому кандидатка в’їхала до Польщі за робочим документом, але не розпочала роботу. Якщо пояснення не переконають чиновника, нове запрошення можуть не оформити.
Це означає, що використання робочого запрошення лише для перетину кордону може створити проблеми під час наступного оформлення документів.
Друга ситуація: купила запрошення та потрапила на допит
Інша жінка купила запрошення у фірми, яка фактично займалася продажем таких документів. Вона оформила робочу візу, в’їхала до Польщі, але у компанії, зазначеній у документах, не працювала.
Через шість місяців, коли жінка поверталася додому, її зупинили польські прикордонники. Під час перевірки з’ясувалося, що запрошення використовувалося не для реального працевлаштування.
У результаті запрошення та візу анулювали. Жінку не просто непропустили до України зі штрафом або позначкою в паспорті — її направили на допит. Зараз вона дає свідчення щодо обставин отримання документа та діяльності фірми, яка його продала.
Чим закінчиться ця справа, поки невідомо.
А та фірма нікого не працевлаштовувала і її вже пару місяців як закрили.
Чому купувати запрошення небезпечно
Запрошення на робочу візу не є туристичним документом або легальним способом просто потрапити до Польщі. Воно оформлюється конкретним роботодавцем для реального працевлаштування конкретної людини.
Якщо фірма продає запрошення, але не планує надавати роботу, документ фактично оформлюється лише для вигляду. Польські правила дозволяють відмовити в його реєстрації, якщо oświadczenie має фіктивний характер або може бути використане з іншою метою, ніж заявлена робота. Це зазначено в офіційному роз’ясненні Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі.
Роботодавець також повинен повідомити urząd pracy:
- про початок роботи — протягом 7 днів;
- про невихід працівника — протягом 14 днів;
- укласти письмовий договір;
- передати його копію відповідному органу;
- оформити працівника та сплачувати передбачені внески.
Тому інформація про те, що людина не працювала у заявленого роботодавця, може з’явитися під час перевірки.
Хто ризикує не отримати нове запрошення
Проблеми можуть виникнути в опікунок, які:
- раніше купували запрошення;
- в’їхали за робочим документом, але не працювали;
- не уклали договір із зазначеним роботодавцем;
- використали запрошення лише для оформлення візи;
- не можуть пояснити причину невиходу на роботу, яка буде поважною на думку чиновника, який розглядає її справу на отримання нового запрошення на візу;
- приховали попереднє запрошення від нового роботодавця.
Відмова не є автоматичною для кожної кандидатки. Urząd pracy розглядає конкретні обставини та може попросити надати пояснення. Але приховувати попередню історію оформлення документів не варто.
Як оформлювати документи безпечно
Не купуйте запрошення у компаній, які не пропонують реальної роботи. Документ потрібно отримувати безпосередньо від роботодавця, у якого ви справді плануєте працювати.
Перед новим оформленням обов’язково повідомте роботодавцю, чи мали ви раніше запрошення, чи в’їжджали за ним до Польщі та чи розпочали роботу.
Найбезпечніший варіант простий: отримувати запрошення у свого роботодавця та після в’їзду працювати саме в нього. Це допоможе уникнути відмови в нових документах, анулювання візи та додаткових перевірок на кордоні.
