Хвороба Альцгеймера. Як доглядати за підопічним з Альцгеймером працюючи доглядальницею в Німеччині?

Хвороба Альцгеймера – це деградація когнітивних здібностей людини. Найчастіше він вражає людей старше 65 років і викликає слабоумства. Це прогресуюче захворювання, при якому відбувається умертвіння тканин мозку. В результаті розвитку захворювання, в головному мозку накопичуються патологічні речовини, які, в свою чергу, призводить до втрати нервових клітин і зв’язків між ними. В цілому хвороба Альцгеймера визначається як «атрофія головного мозку». І хоча це, як наслідок, призводить до проблем з пам’яттю, мовою і мисленням, варто відзначити, що хвороба Альцгеймера розвивається дуже повільно і лише з часом стане серйозною проблемою в повсякденному житті.

Люди, які страждають на хворобу Альцгеймера, не агресивні і жодним чином не становлять небезпеки для членів сім’ї, доглядальниць і медсестер. Навпаки, в міру прогресування хвороби стають чутливими до навколишнього середовища. З часом підопічні хворіють Альцгеймером, все частіше відчувають страх, і замикаються в собі. Така поведінка викликано деградацією або повною втратою когнітивних функцій, включаючи порушення пам’яті, що є ключовим симптомом. Перші ознаки Альцгеймера вельми схожі на звичайну старечу забудькуватість. Підопічний іноді довго згадує куди поклав предмет, або підбирає потрібне слово. Але такі симптоми в підсумку обертаються мовними розладами, труднощами у виконанні повсякденної діяльності, втратою здатності пізнавати предмети і людей.

Часто першим видимим ознакою розвитку захворювання є емоційний розлад. Літня людина раптом стає сумним, або підозрілим. А іноді емоційний розлад проявляється у вигляді дратівливості або вульгарності. У рідкісних випадках, у міру прогресування захворювання, можуть виникати додаткові поведінкові розлади, що ускладнюють догляд за пацієнтом. У таких ситуаціях з пацієнту буде персонал мед служби, психіатр, або особистий лікар.

А серед звичайних симптомів хвороби Альцгеймера спостерігається наступне:

– порушення пам’яті (втрата здатності відновлювати раніше отриману інформацію, і засвоювати нову)
– порушення мови (важко пригадати назву предметів, людей, назва днів, міст ітп.)
– порушення слуху і зору
– нездатність виконувати звичайні руху (одягання, лист, використання столових приладів)
– дезорієнтація в повсякденній діяльності (повторення одних і тих же питань, втрата орієнтації в просторі, в тому числі у власній квартирі, забування важливих дат)
– дезорієнтація в часі (пацієнт може не розрізняти час доби і пору року)
– неуважність (пацієнт може забувати, де поклав особисті речі, або заховати речі в незвичайних місцях, і не згадати про їх місце знаходження)
– довірливість (втрата здатності правильно судити про ситуацію або людину)
– неуважне ставлення до свого зовнішнього вигляду
– відмова від спілкування з родичами і друзями через неможливість дізнатися їх ближче
– раптова зміна настрою, відчуття страху або занепокоєння без видимої причини.

З перерахованих вище симптомів Альцгеймера, досить і двох, щоб виявити хворобу. А ось скільки, і в якій мірі, проявляються симптоми Альцгеймера, залежить від стадії розвитку хвороби.

Рання стадія хвороби Альцгеймера

На ранній стадії характерні перші ознаки порушення короткочасної пам’яті. Це означає, що підопічний може забути про події, наприклад, про те, що він робив раніше в той же день, куди він поклав ту чи іншу річ, забути про недавній візит родича, і подібні побутові події. І навпаки, все частіше він може згадувати події з далекого минулого. В результаті, у підопічного виникнуть проблеми з плануванням дій, і виконанням справ вимагають концентрації, таких як писання та читание. Також можуть виникнути труднощі з визначенням своїх думок, і підбором відповідних слів. У літніх людей не спостерігається серйозних проблем зі спілкуванням на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера. Зазвичай вони добре орієнтуються в що відбувається, і розуміють все, що їм кажуть. Вони можуть точно відповісти, сформулювати свою думку і висловити свої потреби. Крім того, пацієнт на ранній стадії хвороби може справлятися з більшістю повсякденних справ самостійно, хоча, швидше за все йому знадобиться більше часу.
Роль доглядальниці на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера полягає в тому, щоб підтримувати підопічного в його повсякденній діяльності. Але не варто робити за нього те, що він може зробити самостоятельно.Наоборот, на цьому етапі важливо спонукати підопічного займатися повсякденними справами, і фізичною активністю. Фізична та інтелектуальна активація – важливі елементи в догляді за людиною з хворобою Альцгеймера, тому що вправи на ранній стадії значно уповільнюють розвиток хвороби. Як вправ можна підібрати гри в слова, завдання на запам’ятовування і т. Д. Але не менш важлива фізична активність.

Середня стадія

На наступній, другій стадії хвороби, яскраво виражені проблеми підопічного в спілкуванні з навколишнім середовищем. Здається, що пацієнт плутає поняття, не може згадати слова, виражається хаотично, безладно. Або ж він перериває пропозиції, тому що забуває, що хотів сказати, повторює одну й ту ж фразу знову і знову, постійно ставить одне і те ж питання. У пацієнта також спостерігаються проблеми як з короткочасної, так і з довготривалою пам’яттю. Серед інших ознак розвитку хвороби Альцгеймера, труднощі в розпізнаванні членів сім’ї та друзів. А також, у своїй повсякденній діяльності, підопічний забуває про виконання звичайних справ, таких як прання, переодягання, їжа, забуває, для чого призначені певні предмети.
Роль доглядальниці на середній стадії хвороби Альцгеймера полягає в тому, щоб організовувати і допомагати у виконанні повсякденних справ, таких як підтримка гігієни, прийом їжі, і одягання. У той же час, спілкування з підопічним буде складним для доглядальниці. Підопічний поводиться дуже повільно, і допускає помилки в своїх висловлюваннях. На цій стадії необхідні цілодобовий догляд і контроль за діями старого.

Просунута стадія хвороби Альцгеймера

На останній стадії цього захворювання, мозок пацієнта настільки зруйнований, що людина практично випадає з реальності, втрачає контакт з навколишнім середовищем і виявляється в стані повного недоумства. Пацієнт зовсім не впізнає оточуючих. Також трапляється, що пацієнт навіть не дізнається власне відображення в дзеркалі. Крім того, підопічний може відчувати зорові і слухові галюцинації, або марити
Здатність хоч якось спілкуватися остаточно пропадає. Хворий не може скласти елементарного пропозиції, він вимовляє окремі слова, а згодом взагалі перестає говорити.
Роль доглядальниці на пізній стадії хвороби Альцгеймера полягає в цілодобовому догляді. На цій останній стадії хвороби не може бути мови про активировании підопічного, або комунікації. З іншого боку, опікун повинен забезпечити дотримання особистої гігієни, своєчасне харчування і загальний контроль за станом пацієнта.

Щоб забезпечити пристарілого з хворобою Альцгеймера належний догляд і безпечну повсякденне життя, доглядальниця, повинна добре розуміти, яка допомога є найбільш важливою і необхідною для підопічного Альцгеймером. Ну непогано б знати наперед, які труднощі можуть виникнути, щоб заздалегідь їх усунути.

Оскільки пацієнти з хворобою Альцгеймера проводять удома все життя, варто приділити багато уваги облаштування і пристосування їх житла. Найголовніше, щоб місце проживання було адаптовано до потреб хворої людини.

Облаштування будинку підопічного з хворобою Альцгеймера

Щоденні вправи

Для пацієнта на ранній і середній стадії Альцгеймера дієвим методом уповільнення хвороби є фізичні вправи і перебування на свіжому повітрі. Але, виходячи з дому в місці з пацієнтом, важливо щоб довкілля було безпечної і закритою. В ідеалі власний двір обгороджений щільним парканом. Не варто виходити на вулицю поруч з проїжджою частиною.
Що ж стосується вправ, їх бажано робити вдома в один і той же час кожен день. Так пацієнту буде легше орієнтуватися в часі і графіку дня. Самі вправи найкраще показувати на зображеннях, демонструвати, або виконувати їх разом з пацієнтом. Це додасть йому відчуття упевненості і безпеки.

Зрозуміти пацієнта – перший, і найважливіший крок в спілкуванні для доглядальниці. Хвороба Альцгеймера викликає все більший і більший хаос в життя людини. В результаті атрофії нервових клітин, у пацієнта спершу виникають проблеми з короткочасною пам’яттю, а на останній стадії хвороби, він не зможе розпізнати власне відображення в дзеркалі. Тому на ранніх стадіях Альцгеймера пацієнт відчуває себе як людина, яка розуміє, що тоне, але знає, що з цим нічого не поробиш. Розвиток хвороби сильно ускладнює спілкування з підопічним. У нього розвиваються проблеми з функціями головного мозку, внаслідок яких, спостерігається порушення мови, неправильні уявлення про власну особистість, і повна втрата здатності спілкуватися з навколишнім середовищем. Ці симптоми також можуть змусити його стати більш замкнутим, якщо він відчуває себе некомфортно по відношенню до оточуючих.

Правила общения

Специфіка спілкування з пацієнтом, що страждають на хворобу Альцгеймера, полягає в тому, що така людина більше реагує на тон голосу, інтонацію, жести і погляд, ніж на зміст вимовлених слів. Це пов’язано з тим, що в результаті хвороби погіршуються психічні функції і переважає інстинктивне сприйняття навколишнього середовища. Однак дотримання певних правил спілкування значно полегшить догляд за літньою людиною з хворобою Альцгеймера.

Перше правило – це повага. При догляді за підопічним, доглядальниця повинна проявляти повагу до нього / до неї. На практиці це означає використання слів «будь ласка», «дякую» і т. Д. І навпаки, завжди уникайте байдужого тону і наказового настрою.

Підопічному буде легше зрозуміти співрозмовника, якщо його мова буде трохи повільніше і голосніше. Однак не підвищуйте голос, і не говорити занадто повільно.

Коли є необхідність запитати пацієнта про щось, опікун повинен сформулювати прості і дуже конкретні питання, на які можна відповісти «так» або «ні». Наприклад, питайте не “що ви хочете пити?», А «хочете чаю?»

Звертаючись до підопічного, найкраще вказати на предмети або людей, про яких ви говорите. Наприклад, доглядальниця хоче з’ясувати, що в даний момент болить у пацієнта. Найкраще вказати або торкнутися частини тіла (живіт, голова) і запитати «болить живіт?», «Болить голова?». Точно так же, коли підопічний намагається виразити себе, а доглядальниця намагається зрозуміти його, вона може вказати або продемонструвати об’єкти, щоб з’ясувати, про що говорить пацієнт.

Ви повинні уважно і активно слухати хворого, щоб він побачив, що його розуміють. Це означає підійти до нього, реагувати жестами, мімікою, кивати головою, і намагатися зрозуміти підопічного, навіть якщо він говорить незв’язно.

Доглядальниця повинна зайняти «відкриту позицію» в розмові з підопічним. Таким чином, буде створена дружня, довірча атмосфера, і підопічний зможе висловити себе з меншими зусиллями. Щоб бути відкритим, потрібно нахилятися до людини, з яким ви розмовляєте, кивати з розумінням і підтримувати зоровий контакт.

Щоб зосередити увагу підопічного, коли доглядальниця збирається пояснити щось важливе, необхідно знаходиться навпроти один одного, і обмежити будь-які відволікаючі фактори, такі як телебачення чи радіо.

Щоб встановити гарне взаєморозуміння з пацієнтом, в спілкуванні важливий фізичний контакт. Доглядальниця повинна використовувати такі методи, як легкий дотик до плечей або тримання за руку. І особливо на пізній стадії подібний фізичний контакт – практично єдиний спосіб спілкування.

Помилки в комунікації з підопічним

Перше, що потрібно пам’ятати доглядальниці доглядає за літньою людиною в Німеччині з хворобою Альцгеймера, це те, що не варто чекати від нього звичайного поведінки або звичайних реакцій. Їх мозок деформується і, відповідно змінюється їх поведінку. Однак доглядальниця повинна нормально і спокійно прийняти поведінку пацієнта. Вона не повинна виражати здивування мімікою або жестами. Категорично не можна підвищувати голос або возмущаться.Но і не потрібно говорити з ним, як з маленькою дитиною. Кожне рутинне дію літньої людини з хворобою Альцгеймера вимагає більше часу, ніж у звичайної людини, але не можна квапити і переривати його. Крім того, очевидно, немає сенсу говорити складними реченнями, говорити про кілька речей під ряд, або розповідати йому план дій складається з декількох кроків.